Советы юристов


Аліменти на батьків

Обов’язок повнолітніх дітей утримувати своїх батьків передбачено в Конституції України та Сімейному кодексі України.

Відповідно до ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Вказана норма знаходить своє відображення і у ст. 202 Сімейного кодексу України, а саме: повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Хто має право на утримання?

Відповідно до ст. 202 Сімейного кодексу України право на утримання виникає за умови, якщо батьки:

1) є непрацездатними, тобто особи, які досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») пенсійного віку (60 років за наявності відповідного страхового стажу), або особи з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону;

2) потребують матеріальної допомоги (тобто батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку з відсутністю пенсії чи її низького розміру).

У кого обов’язок утримувати батьків?

Обов’язок утримувати батьків (виплачувати аліменти) може бути покладено лише на повнолітніх дочку, сина.

Окрім цього, звертаємо увагу, що якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Разом із цим, дочка, син крім сплати аліментів зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних:

  • тяжкою хворобою;
  • інвалідністю;
  • немічністю.

Якщо діти не виконують обов’язку щодо сплати додаткових витрат, батьки мають право звернутися до суду. Суд в кожному конкретному випадку визначає наявність вказаних вище обставин на підставі відповідного медичного висновку. При визначенні розміру стягнення суд враховує наявність інших повнолітніх дітей, незалежно від того, до всіх чи до когось із дітей пред’явлений позов.

Виконання повнолітніми дочкою, сином обов’язку утримувати батьків може здійснюватись:

  • у доровільному порядку;

За загальним правилом презюмується, що повнолітні діти виконують свої обов’язки щодо утримання непрацездатних батьків добровільно. Батьки та діти можуть врегулювати свої відносини за домовленістю та укласти договір про сплату аліментів на батьків, якщо це не суперечить вимогам законодавства та моральним засадам суспільства.

  • у примусовому порядку (судовому).

У випадку якщо повнолітні дочка, син не надають матеріальну допомогу добровільно батьки мають право звернутися до суду. Позовна заява про стягнення аліментів подається у порядку цивільного судочинства до місцевих загальних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача та може бути пред’явлений до одного/ кількох з дітей або до всіх дітей разом. До позовної заяви додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (стягнення аліментів), наприклад:

1) документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі (довідка з управління Пенсійного фонду про розмір пенсії, довідка з лікувальної установи про захворювання тощо);

2) довідка про склад сім’ї;

3) довідка про заробітну плату відповідача (у разі наявності) тощо.

За подання позовної заяви у справах про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»).

Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. В кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей так і батьків. Суд бере до уваги можливість одержання ними утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків. Також  береться до уваги отримання батьками пенсії, пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги не є абсолютним.

Дочка та син звільняються судом від обов’язку утримувати матір та батька у разі, якщо суд встановить:

1) Що мати, батько, що заявляють вимоги про надання їм утримання, ухилялися від виконання батьківських обов’язків.

2) Що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків. Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.

У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки. До виняткових випадків можна віднести відсутність у батьків будь-яких коштів для існування, тяжку хворобу тощо.

Наслідки ухилення від утримання непрацездатних батьків

Відповідно до ст. 165 Кримінального кодексу України:

1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків – карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, – карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.