Советы юристов


Отримання статусу безробітного та порядок призначення державної допомоги

Питання набуття статусу безробітного, порядок призначення та виплати державної допомоги по безробіттю врегулювано Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (надалі – Закон), Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 № 613 “Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності” (надалі- Порядок), Постановою Правління Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття від 12.04.2012р. № 327 “Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю”.

Статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна стати до роботи.

Заява про набуття статусу безробітного подається особисто такими особами до територіального центру зайнятості.

Статус безробітного надається у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у центрі зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Для призначення допомоги до центру зайнятості надаються оригінали та копії наступних документів:

  • заява безробітного;
  • паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
  • довідку ІПН;
  • диплом або інший документ про освіту;
  • довідка про середню заробітну плату за останнім місцем роботи
  • трудова книжка;
  • військовий квиток;
  • свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Копії вказаних документів, зберігаються в особовій справі безробітного.

За загальним правилом допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 Порядку. Центр зайнятості вносить запис про виплату допомоги по безробіттю до трудової книжки безробітного тільки за бажанням останнього.

Згідно Закону застраховані особи, які визнані безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж 6 місяців, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Розмір допомоги визначається у відсотках до середньої заробітної плати, визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.09.2001 №1266, залежно від страхового стажу:

  • до 2 років – 50%;
  • від 2 до 6 років – 55%;
  • від 6 до 10 років – 60%;
  • понад 10 років – 70%.

Однак слід зазначити, що виплата допомоги починає зменшуватися залежно від тривалості безробіття та виплачується у відсотках до визначеного розміру:

  • перші 90 календарних днів – 100%,
  • протягом наступних 90 календарних днів – 80%,
  • у подальшому – 70%.

Виплата допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, починається з 91-го календарного дня.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів (особам передпенсійного віку – не більше 720 календарних днів) протягом двох років з дня її призначення.

Слід зазначити, що допомога з безробіття не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць і нижчою за встановлений прожитковий мінімум

Законодавством визначено категорії осіб, яким розмір допомоги встановлюється у мінімальному розмірі.

Ними є:

  • особи, страховий стаж яких становить менше 6 місяців протягом 12 місяців, що передують реєстрації особи як безробітної;
  • безробітні особи, звільнені з останнього місця робота за підставами, передбаченими: пп. 3 (систематичне невиконання посадових обов’язків), 4 (прогул), 7 (поява на роботі в нетверезому стані) і 8 (вчинення за місцем роботи розкрадання) ст. 40 КЗпП, ст. 41 КЗпП (крім звільнення згідно з п. 5 цієї статті – припинення повноважень посадових осіб), ст. 45 КЗпП (звільнення керівника на вимогу профспілки);
  • молодь, яка закінчила навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах/ звільнилася зі строкової військової служби і потребує працевлаштування на перше робоче місце.

Слід зазначити, що особи без страхового стажу (крім молоді) не мають права на допомогу по безробіттю.

Законом також передбачено що виплата допомоги може бути відкладена на певні періоди або скорочена, так:

  • виплата може бути відкладена на строк не більше ніж на місяць — у разі звільнення особи з останнього місця роботи за підставами КЗпП, що передбачають виплату вихідної допомоги (не зазначена тільки підстава для звільнення з вихідною допомогою, прописана в п. 3 ст. 36 КЗпП);
  • виплата може бути відкладена на на 6 місяців — при звільненні з виборної посади згідно із Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р. № 93-IV;
  • виплата може бути скорочена на 90 календарних днів — при звільненні з останнього місця роботи за підставами, передбаченими п. 7 ст. 36,пп. 3, 4, 7, 8 ст. 40, ст. 41 (крім звільнення згідно з п. 5 цієї статті), ст. 45 КЗпП, а також при звільненні зі служби за підставами, передбаченими п. «в» ч. 3, пп. «е», «є», «ж», «и», «і» ч. 6, пп. «е», «є», «ж», «з» ч. 7 ст. 26 Закону № 2232;
  • виплата може бути скорочена на 90 календарних днів — у разі звільнення з останнього місця роботи за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) або за власним бажанням без поважних причин (ст. 38 КЗпП).

У загальному випадку установа більше не надає довідку про доходи безробітній особі, яка раніше працювала в установі. Якщо ж до установи надійшов такий запит, то довідку необхідно оформити за формою, наведеною в додатку до Порядку № 1266, і видати її протягом 5 робочих днів.

Законодавством передбачено випадки коли виплата допомоги по безробіттю припиняється. Ними є:

  • закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);
  • припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 (з дня припинення реєстрації або в разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості);
  • припинення реєстрації безробітного за невідвідування без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів (з наступного дня після останнього відвідування безробітним центру зайнятості);
  • подання письмової заяви про бажання бути зареєстрованим в іншому центрі зайнятості (з дня подання такої заяви);
  • призначення допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття права на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами відповідно до медичної довідки).

Поновлення виплати та розрахунок залишку допомоги по безробіттю здійснюються в межах дворічного періоду з дня:

  • перереєстрації безробітного;
  • подання зареєстрованою безробітною жінкою заяви про її бажання здійснювати пошук роботи після закінчення періоду отримання допомоги по вагітності та пологах.