Советы юристов


Права людей з інвалідністю при прийнятті на роботу

Чинне законодавство України надає додаткові пільги та привілеї для інвалідів порівняно з іншими працівниками, та крім того ненадання таких пільг та привілеїв роботодавцями розглядається як порушення законодавство про працю та настання адміністративної відповідальності.

Так, люди з інвалідністю мають наступні права:

  • На працевлаштування без випробувального строку;
  • На неповний робочий день чи робочий тиждень (за бажанням інваліда);
  • На щорічну відпустку в зручний для інваліда час;
  • На відмову працювати в нічний час і надурочно;
  • На основну відпустку тривалістю 30 (інваліди 1 та 2 групи) і 26 календарних днів (інваліди 3 групи);
  • На неоплачувану відпустку тривалістю 60 днів (інваліди 1 та 2 групи) і 30 календарних днів (інваліди 3 групи);
  • На розірвання строкового трудового договору (якщо стан здоров’я перешкоджає виконанню роботи).

При прийнятті на роботу роботодавець не може відмовити людині з інвалідністю в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, а також звільнити з ініціативи адміністрації, перевести такого працівника на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертної комісії ( МСЕК стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпечної праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров’я людини з інвалідністю.

Слід наголосити, що приймаючи на роботу інвалідів, направлених відповідно до рекомендацій МСЕК, роботодавці не мають права встановлювати для них випробувальний строк.

При скороченні чисельності чи штату працівників на підприємстві у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, інваліди мають переважне право залишитися на роботі. Цей привілей мають лише працівники, інвалідність яких настала на цьому підприємстві як трудове каліцтво або професійне захворювання.

Чинним законодавством передбачено що, за працівником, який втратив працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У випадку коли виконання працівником попередньої роботи неможливе, роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування такого працівника згідно рекомендацій МСЕК. А у випадку, якщо стан здоров’я такої людини перешкоджає виконанню його професійних обов’язків, то вона має право достроково припинити укладений з нею трудовий договір.

Роботодавець, за бажанням працівника-інваліда, зобов’язаний встановити йому пільгові умови праці. В цьому випадку оплата праці в здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Тобто, інвалід працює менше ніж звичайну тривалість робочого часу. Таке зменшення може встановлюватись шляхом: або зменшення тривалості щоденної роботи, або зменшення кількості днів роботи протягом тижня чи одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи. Та при цьому роботодавець має дотримати мінімальних державних гарантій щодо оплати праці. Крім того, якщо індивідуальна програма інваліда передбачає зменшену тривалість робочого часу, роботодавець має та зобов’язаний створити такі умови.

Слід зазначити, що роботодавець немає права залучати працівників інвалідів до роботи у нічний час та надурочних робіт без їхньої згоди та якщо це суперечить рекомендаціям МСЕК.

Люди з інвалідністю, які влаштувалися на роботу та не відпрацювали перших шести місяців, мають право на щорічну оплачувану відпустку до настання шестимісячного терміну їх безперервної роботи на даному підприємстві. Крім того, працівники з інвалідністю мають право поділити самостійно на свій розсуд щорічну основну відпустку і використати її частинами протягом року.

Слід зазначити, що для працівників-інвалідів чинним законодавством вставлена збільшена тривалість щорічної основної відпустки та додаткової.

Так, для інвалідів 1 та 2 групи тривалість щорічної основної відпустки становить – 30 календарних днів, для інвалідів 3 групи – 26. Крім того, відпустка має надаватися  у зручний для інваліда час.

Додаткова відпустка (відпустка без збереження заробітної плати) може надаватися за заявою працівника інваліда тривалістю – 60 календарних днів для інвалідів 1 та 2 групи, та 30 календарних днів, для інвалідів 3 групи.

Також слід наголосити, що працівники з інвалідністю мають право на неоплачувану відпустку за згодою сторін тривалістю не більше 15 днів.