Советы юристов


Розірвання шлюбу

Порядок розірвання шлюбу в Україні регламентований Сімейним кодексом України (далі – СКУ), Законом України «Про акти громадянського стану».

Законодавством  передбачено два порядки припинення шлюбу, а саме:

  • припинення шлюбу в адміністративному порядку (в органах реєстрації актів цивільного стану);
  • у судовому порядку.

Розглянемо докладно кожен з порядків припинення шлюбу.

Розірвання шлюбу в органах РАЦС.

Чинним законодавством чітко визначені умови та підстави розірвання шлюбу в органах РАЦС.

Так, органи РАЦС розривають шлюб за заявою обох з подружжя при наявності двох підстав:

  1. виявлено взаємну згоду на розірвання шлюбу,
  2. відсутні спільні неповнолітні діти.

Слід, зазначити що шлюб розривається органами РАЦС незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Подружжя має особисто з’явитися на державну реєстрацію розірвання шлюбу або ж у разі неможливості особистої присутності з поважних причин надати письмове підтвердження про згоду відсутнього з подружжя на реєстрацію розірвання шлюбу, або ж вказати про це у  заяві про розірвання шлюбу.

У випадку неявки обох з подружжя та відсутності пояснень з цього приводу подана заява залишається органом РАЦС без розгляду.

Однак, чинним законодавством передбачено виключні випадки коли розірвання шлюбу в органах РАЦС може здійснюватися за заявою одного із подружжя.

А саме:

  1. якщо один із подружжя визнаний судом безвісно відсутнім;
  2. якщо один із подружжя визнаний судом недієздатним.

Юридичним документом що засвідчує розірвання шлюбу органом РАЦС є свідоцтво про розірвання шлюбу, яке видається на підставі внесення актового запису органом РАЦС про розірвання шлюбу після закінчення одного місяця від дня подання заяви, якщо остання не була відкликана подружжям.

Розірвання шлюбу у судовому порядку.

Шлюб розривається у судовому порядку у разі відсутності згоди на його розірвання чи наявності неповнолітніх дітей.

Випадками коли розірвання шлюбу здійснюється судом є:

  1. подання заяви подружжям, яке має неповнолітніх дітей;
  2. відсутня згода одного з подружжя;
  3. ухилення одного подружжя від розірвання шлюбу в органах РАЦСу , незважаючи на відсутність у нього заперечень;
  4. якщо місце проживання одного з подружжя невідоме.

Суд має постановити рішення про розірвання шлюбу протягом одного місяця. На протязі цього часу подружжя має право на відкликання заяви про розірвання шлюбу,  разі якщо вони досягли примирення. Слід зазначити, що законодавством суду надано право відкладати розгляд справи для примирення подружжя, особливо, при наявності неповнолітніх дітей. Строк такого відкладення становить 6 місяців, однак у подружжя є право на подання клопотання про скорочення цього строку.

Позовна заява кожного з подружжя про розірвання шлюбу може бути пред’явлена тільки через один рік після народження дитини.

Однак, законодавством передбачено випадки коли чоловік та дружина мають право подати позов до суду до досягнення дитиною одного року, ними є:

  1. батьківство щодо дитини визнане іншою особою;
  2. за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено з актового запису про народження дитини.

Суд виносить рішення про розірвання шлюбу лише за наявності таких підстав:

  • встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження родини неможливі та це суперечить інтересам одного із подружжя й інтересам їх дітей;
  • заходи щодо примирення виявилися безрезультатними (якщо вживалися);
  • подружжя чи один з них наполягає на розірванні шлюбу.

Юридичним документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу. Шлюб вважається розірваним з моменту (з дня) набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.