Советы юристов


Справляння податку на нерухоме майно

Платниками податку на нерухоме майно є фізичні особи, юридичні особи власники нерухомого майна.

Об’єктом оподаткування є житлова (квартира, будинок), та нежитлова нерухомість, в тому числі й господарські будівлі (сараї, гаражі, літні кухні, погреби тощо). Однак, слід звернути увагу на те, що житлова нерухомість, що непридатна для поживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, що визнана такою за рішенням сільської, селищної, міської ради або радами об’єднаних територіальних громад, не є об’єктом оподаткування.

Також, згідно чинного законодавства не є об’єктом оподаткування житло, яке належить дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям – інвалідам, які виховуються одинокими матерями, дитячі садки, храми і комунальні приміщення.

Базою оподаткування є загальна площа житлової та\або нежитлової нерухомості, що перебуває в одноосібній, спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб.

Розмір ставки податку встановлюється рішенням сільської, селищної, міської ради або радами об’єднаних територіальних громад, але не може перевищувати 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016 року, за 1 кв. м. бази оподаткування (до 41,34 грн за 1 кв.м.). Згідно чинного законодавства не сплачують податок власники житлової нерухомості – фізичні особи квартири/квартир площею до 60 кв.м і житлового будинку/будинків площею до 120 кв.м; у випадку коли фізична особа володіє одночасно різними типами об’єктів, наприклад квартира і будинок – площею до 180 кв.м. Що стосується нежитлової нерухомості, ставка податку застосовується за кожний метр площі.

Окрім цього, сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, що перебуває у власності громадян, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів, а для нежитлової нерухомості – в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування. Але, такі пільги не поширюються на житло, якщо його площа перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, або якщо воно здається в оренду, лізинг чи використовується у підприємницькій діяльності.

Слід зазначити, що пільгові метри для зменшення бази оподаткування по житловій нерухомості  не застосовується до об’єктів, які використовуються фізичною особою з метою отримання прибутку (оренда чи здійснення підприємницької діяльності).

Крім того, для осіб (фізичних чи юридичних) яким належить на праві власності об’єкт чи його частка, загальна площа якого перевищує 300 кв. м. для квартири та/або 500 кв. м. для будинку, сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт.

Податок на нерухомість обчислюється податковими органами за місцем реєстрації платника податку до 1 липня звітного року на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Органи державної податкової служби надсилають за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості податкове повідомлення – рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити.

Строк сплати податку для фізичних осіб становить 60 днів із дня вручення повідомлення-рішення. Податок сплачується фізичними особами раз на рік, юридичними особами – щоквартально. Сплата здійснюється за місцем розташування об’єкта нерухомості через установи банків та поштові відділення, через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів (для сільських мешканців). Слід наголосити, що квитанцію про сплату податку обов’язково слід зберігати.

Громадяни, які підпадають під дію податку, але в період з травня по липень поточного року не отримали податкове повідомлення-рішення необхідно самостійно з’явитися до податкового органу за місцем реєстрації для вирішення питання нарахування податку на нерухомість.

За несвоєчасну сплату податку передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафних санкцій в таких розмірах:

  • у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати;
  • у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати.